ПОЛІТОЛОГІЯ - НАУКА, НАТХНЕННЯ, ПРОФЕСІЯ

  Громада  – це соціальна спільнота, члени якої мають спільні географічні та соціокультурні ознаки (місце проживання, інтереси, віросповідання, цінності, національність тощо) та взаємодіють між собою для задоволення певних потреб чи розв’язання проблем. Територіальна громада  є добровільним об’єднанням, до якого належать усі мешканці, незалежно від віку чи інших ознак. Членом територіальної громади людина стає за народженням у відповідному населеному пункті або в разі прибуття до нього на проживання. При цьому не може бути жодних обмежень за ознаками громадянства, національності, соціального стану тощо. Водночас брати участь у вирішенні справ громади в повному обсязі можуть лише громадяни України, які досягли 18 років. Саме вони набувають права обирати представницькі органи місцевого самоврядування (відповідні ради) і сільського, селищного або міського голову, мають право голосу на місцевих референдумах і на зборах громадян за місцем проживання. Місцеве самоврядування  є одним з головн

  М ісце етнополітології в сучасному суспільствознавстві Місце етнополітології, з одного боку - серед загальних наук, а з іншого - серед етнонаук та етнонапрямків. Співпрацюючи з усіма цими науками, спираючись на їх досягнення, етнополітологія дає можливість по-новому подивитись на історію людства, його сучасне і майбутнє, побачити багатовимірність людини і світу, збагнути величезну самоцінність етнонаціональних спільнот, побачити їх нерозривний зв'язок із політикою, зрозуміти природу етно- та національно-визвольних змагань, з'ясувати, нарешті, справжні сутність і характер, місце і роль етніцизму та націоналізму, виявити діалектику особистих, етнічних, національних, класових, державних і вселюдських інтересів і цінностей, з'ясувати причини загострення і шляхи врегулювання етнополітичних конфліктів тощо. Етнополітологія пройшла досить складний шлях зародження і розвитку. На Заході вона вже утвердилась як окрема наука і навчальна дисципліна. Будучи наукою про взаємодію етнона

  Культура спілкування – це система норм, принципів і правил спілкування, а також технологія їх виконання, яка вироблена людським співтовариством з метою оптимізації й ефективності комунікативної взаємодії. Культура спілкування припускає знання, розуміння й дотримання таких норм міжособистісного спілкування , які: ·          відповідають гуманістичному підходу до інтересів, прав і свобод особи; ·          прийняті в даному співтоваристві як «керівництво до дії»; ·          не суперечать поглядам і переконанням самої особистості; ·          припускають її готовність і вміння дотримуватись цих норм. Формування культури спілкування – одна з основних завданьвиховання. Освіта і виховання орієнтовані на формування й розвиток людини яксуб'єкта власної життєдіяльності. Спілкування – це процес, який слід розглядати як сукупність об'єктивних потреб, певних інтересів, цілей, структури, засобів, техніки спілкування, кінцевих результатів. Воно проходить ряд етапів і фаз, що ха