ПОЛІТОЛОГІЯ - НАУКА, НАТХНЕННЯ, ПРОФЕСІЯ

 давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього люди повинні мати певні права – права людини. У стародавньому світі права людини були дуже обмеженими. Раб не мав права розпоряджатися власним життям. Водночас навіть найбагатший рабовласник Єгипту за найменшої примхи фараона міг потрапити до в’язниці,а то й позбутися життя. І пізніше люди не були рівними. Права людей відрізнялися залежно від стану, до якого вони належали, релігії, яку сповідували, тощо. Лише в часи Великої французької революції вперше було проголошено принципи рівності й свободи всіх громадян незалежно від будь-яких обставин. Втім, проголосивши це, революція сама порушувала головне право людей – право на життя, зокрема, під час кривавого якобінського терору. Близько століття знадобилося Франції для того, щоб у країні склалася справжня демократія, були гарантовані права людини. Визнання прав людини проголосила й держава “Нового світу” – США. Серед перших док

 Світові релігії (буддизм, християнство та іслам) переростають етнонаціональні кордони, стаючи доступними для сприйняття будь-якої людини. Якщо становлення національних релігій відображає процес утворення незалежних держав, для яких певний релігійний світогляд послуговує ідеологічним підґрунтям, то формування світових релігій відбувається в період становлення крупних державних утворень як їх ідеологічне доповнення. Зміст та сутність світових релігій відображає специфіку життя народів великих географічних регіонів. Важливою рисою світових релігій є положення про рівність перед Богом всіх людей, незалежно від їхнього соціального стану. Наприклад, радикальною новацією буддизму було заперечення кастового розподілу індійського суспільства, який тривалий час сакрально обумовлював індуїзм. Засновники світових релігій з’являються в світі як месії, спасителі та вісники благодаті для всього людства. Вони виносять на перший план сотеріологічне питання, відкриваючи перед своїми адептами певний шля

 В сучасному світі релігія відіграє не менш важливу роль ніж в усі попередні епохи існування людини. Вона задовольняє запити широких мас населення стосовно вічних і незмінних питань — існування всесвіту, людини, сенс буття усього існуючого та його подальша доля. Щонайменше останнє питання взагалі є прерогативою релігії, оскільки ні наука, ні філософія не спроможні відповісти на найпотаємніше питання — що буде після смерті? І хоча відповідь на нього безпосередньо пов’язана з вірою, а, відтак, виходить за межі науковості, між тим вона є достатньою для великої кількості людей. Але на відміну від попередніх епох, релігія в сьогоденні виходить за межі буденного духовного життя людини, оскільки стала об’єктом наукового вивчення. Спроба людини осмислити сутність релігії як такої, поза будь-якої релігійної конфесії, знайти відповідь на складне питання — що спонукає людину вірити в надприродне, призвело до появи нової галузі знання — релігієзнавства. Релігієзнавство порівняно молода наука, яка

  На власника чи вповноважений ним орган покладено обов’язок створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи й забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Зі свого боку, працівники зобов’язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації ( далі  — підприємство) і вживати заходів до запобігання шкоді. Підстави й умови матеріальної відповідальності працівників визначає Кодекс законів про працю України ( далі  —  КЗпП ). Засади матеріальної відповідальності Працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (ст. 130  КЗпП ). Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є (ці умови повинні виконуватись одночасно): 1)  порушення працівником покладених на нього трудових обов’язків; 2)  нанесення прямої дійсної шкоди; 3)  вина в діях або бездіяльності працівника; 4)  прямий причинний зв’язок між протиправною та винною дією чи бездіяльністю працівника та шкодою, яка настала. Порушення трудових обов’язків . Це пе