ПОЛІТОЛОГІЯ - НАУКА, НАТХНЕННЯ, ПРОФЕСІЯ

 Проблема людини є центральною у філософії. Сукупність філософських вчень, які розкривають сутність та проблеми існування людини становлять філософську антропологію. У філософії склалася багата традиція вивчення людини, спадкоємність поглядів на природу і сутність людини. Філософію цікавить питання: що є людина, що робить людину людиною? Наявність розуму, усвідомленої волі, здатність до творчості, здатність відчувати піднесені почуття, чому людина здатна не тільки на великі, а й на огидні вчинки? Філософія завжди прагнула знайти відповіді на ці питання, пізнати людську цілісність. Філософська антропологія – це пізнання людиною самої себе, відповіддю на заповіт Сократа: «Пізнай самого себе». Перші філософські осмислення людини містяться в давньоіндійській ведичній літературі. У Ведах людина наділена душею, яка є частиною світової душі. Межі між людиною та іншими живими істотами прохідний і рухливий. Але людській душі притаманне бажання досягти свободи від пут земного буття і знайти ...

ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ТА ДІЇ КОЛЕКТИВНОГО ДОГОВОРУ Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів, які спрямовані на врегулювання трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і власників визначає Закон України "Про колективні договори і угоди". Метою укладення колективного договору є врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів. Так, колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю. Також, колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів. Під такими підрозділами маються на увазі цехи, відділи, сектори тощо. Однією із сторін колективного договору є власник або уповноважений ним орган, другою стороною колективного договору є профспілковий чи інший уповноважений на...

  Аналітична філософія бере початок від філософії позитивізму, який у своєму розвитку пройшов такі етапи: ·             Перший позитивізм (с. 317+195), заснований у 30-40-х роках ХІХ ст. – висунув і обгрунтував ідею побудови світоглядно нейтральної філософії, відмову від метафізичної проблематики. О. Конт, Дж. Мілль, Г. Спенсер. ·             Другий позитивізм (с. 195-196) або емпіріокритицизм – під філософією розуміє науку, яка здатна узагальнювати здобутки конкретних наук через підведення їх під певні універсальні принципи. Е. Мах, Р. Авенаріус. ·             Неопозитивізм (с. 280+281), який виник у 20-х роках ХХ ст. – зробив своїм предметом змістовний аналіз наукового знання з метою чіткої дефініції наукових понять та звільнення науки від понять і суджень, що позбавлені наукового змісту. М. Шлік, Р. Карнап,...

  1. Визначення понять «професія», «спеціальність», «фах», «праця» Професія  – рід занять, певна форма трудової діяльності, що потребує належного рівня знань та навичок і є для людини джерелом існування. Це слово є родовим поняттям до слова спеціальність, а тому вживати одне замість іншого не рекомендується. Фах  – вид занять, трудової діяльності, що потребує певної підготовки і є основним засобом існування; справа, заняття, в якому людина виявляє велике вміння, майстерність, хист. Спеціаліст  – той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва. Фахівець  – той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось. Професіонал  – той, хто зробив яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією; добрий фахівець. Під  працею у вузькому  сенсі розуміють спільну доцільну діяльність людини, спрямовану на підтримку її фізичного існування, на задоволення її п...