ДИТЯЧІ Й МОЛОДІЖНІ ГРОМАДСЬКІ ОБ"ЄДНАННЯ

 Світоглядний плюралізм, багатопартійність в суспільно-політичному житті відкривають простір для створення та організації роботи різноманітних дитячих громадських організацій, об'єднань і рухів.

Наприкінці XX ст. в Україні значно активізувався процес створення дитячих та юнацьких організацій, відновили свою діяльність раніше заборонені.

Законодавство України про діяльність молодіжних та дитячих громадських організацій складається з Конституції України та Закону України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» (зі змінами).

Згідно з законодавством дитячі та молодіжні громадські організації – це об'єднання громадян віком від 6 до 18 років (дитячі), від 14 до 35 років (молодіжні), метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства»

Молодіжні та дитячі громадські організації утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності.

З урахуванням головних напрямів діяльності їх поділяють на шість груп.

1. Молодіжні організації, зорієнтовані на вирішення політичних проблем. Найпомітніші серед них: Молоді республіканці України, Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ), Соціалістичний конгрес молоді, Ліберальне молодіжне об'єднання, Спілка українського студентства (СУС), Асоціація молодих українських політологів і політиків, Молодіжна організація спілки офіцерів України «Сокіл», Львівський фонд «Молода Україна» та молодіжні організації при політичних партіях та рухах.

2. Молодіжні організації, зосереджені на вирішенні соціальних проблем. Цю групу становлять Спілка молодіжних організацій України (СМОУ), Асоціація МЖК воїнів-інтернаціоналістів України «Укрінтербуд», Українська республіканська рада молодих вчених і спеціалістів, Палата молодих підприємців України та ін.

3. Молодіжні організації, що займаються вивченням історії, фольклору, етнографії народів України. До цієї групи належать «Товариство Лева», товариство «Щире братство», Молодіжне товариство «Кіш», Молодіжна єврейська організація «Шахар» та ін.

4. Молодіжні благодійницькі організації. Найпомітніші серед них Південноукраїнське благодійне товариство «Молодь за милосердя», Асоціація молодіжних пошукових об'єднань України «Обеліск», Республіканський молодіжний благодійницький фонд допомоги потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, Молодіжне благодійне товариство «Гуманіст».

5. Релігійні молодіжні організації. Цю групу представляють Комітет української католицької молоді (КУКМ), Організація «Українська молодь Христові», Молодіжна рада церков Євангельських християн-баптистів Укра-їни, Всеукраїнське православне молодіжне Братство ім. Петра Могили та ін.

6. Дитячі громадські організації. З-поміж інших своєю активністю виділяються Українська скаутська організація «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ».

Більшість із них заявляють про свою позаполітичність; їх виховна система спрямована, в основному, на формування вмінь і навичок у дітей і підлітків, пов'язаних з природою (життя в таборі, туризм, екологічне виховання), із зміцненням здоров'я (фізична підготовка), вихованням шанобливого ставлення до сім”ї, рідної місцевості, держави (патріотичне виховання, сімейне життя, життя в суспільстві).

Українська скаутська організація «Пласт»

Заснована 1911 р.Петром Франком, Іваном Чмолою та Олександром Тисовським, маючи своїмзавданням всебічне патріотичне і національне виховання, розвитокморальних, духовних і фізичних рис юнаків та дівчат. У 1924 р. організація«Пласт» в колишній УРСР була заборонена як «дрібнобуржуазна виховнасистема, не сумісна з побудовою соціалізму». Після розгрому «Пласту»урядом Польщі в Західній Україні організація продовжувала діяльність середукраїнської діаспори - у Канаді, США, Австралії. Лише в 1989-1990 рр.«Пласт» відновив роботу в Львівській, Тернопільській та Івано-Франківськійобластях, де поступово посів провідні позиції серед дитячих організацій.

Офіційне відродження «Пласту» в Україні відбулося 13 квітня 1991 р. на

установочному з'їзді.  

В основі пластового виховання - заборона політизації дитини. Його метою є сприяння розвитку молодих людей для реалізації їх інтелектуального, громадського та духовного потенціалу, відповідальних громадян, учасників місцевих, національних та міжнародних співтовариств. Скаутський рух заснований на таких принципах:

- обов'язок перед Богом;

- обов'язок перед іншими;

- обов'язок щодо себе.

Хлопці і дівчата виховуються окремо до 17 років. З 17 до 30 років старшим пластунам дозволяється працювати з дітьми, якщо вони не належать до політичних організацій. Пласт має чітку структуру, атрибутику (гімн, герб, розпізнавальні знаки та форму), присягу, в якій ідеться: «Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за пластовим законом і слухатися пластового проводу».

Наприкінці XX ст. скаутські організації почали діяти майже у всіх регіонах України. Вони опираються на загальнолюдські цінності, норми християнської моралі.

Залежно від віку, скаути належать до певних категорій:

- хлопчики 7-10 років: кабскаути (дитинка, щеня), дівчатка -браунскаути (пташенята);

- хлопчики 11-14 років: бойскаути (розвідники), дівчатка -герлскаути;

Українське дитячо-юнацьке товариство «СІЧ» (Всеукраїнська дитяча скаутська організація)

Започатковане в лютому 1993 р. Гасло: «Сила, істина, честь!». Мета його полягає у відродженні національної свідомості, утвердженні «державницької ідеї», формуванні нового типу українського характеру, основними рисами якого були в фізична досконалість, витривалість, свідомий патріотизм, вихованість, культурність, освіченість, висока моральність. Члени товариства складають присягу: «Присягаю своєю честю бути вірним товаришем, служити товариству життям своїм, слухатись січової старшини». Має осередки в багатьох областях України. Головні напрями роботи - вивчення історії козацтва, військово-партіотичне виховання на засадах козацької педагогіки, фізичне загартування, створення недільних козацьких шкіл, спортивних та інших гуртків, організація оздоровчих таборів.

З історії Запорізької Січі відомо, що січовики жили за особливим лицарським звичаєм — неписаними законами, про дотримання яких дбали старі козаки і старшини. На основі звичаю запорожців і Скаутського закону Товариство «Січ» розробило власний Січовий звичай — лицарський закон життя Січі і кожного січовика:

1. Січовику найперше честь.
2. Січовик чинить по-лицарськи.
3. Січовик допомагає ближньому.
4. Січовик — ввічливий і дружній з усіма, побратим/посестра іншим січовикам.
5. Січовик слухає своїх батьків, січових старшин і наставників.
6. Січовик — друг природи.
7. Січовик — життєлюб.
8. Січовик гартує дух і тіло.
9. Січовик ощадливий.
10. Січовик — чистий у думках, словах і вчинках.

Завдання Січі

• заохотити молоду людину до особистісного розвитку, мотивувати її активне зацікавлення у плануванні й реалізації діяльності, що сприятиме розвитку особистісного потенціалу;
• сприяти розвиткові самостійності та відповідальності січовиків;
• формувати в січовиків потребу у здоровому способі життя, намагання зробити все від них залежне для його зміцнення;
• допомогти січовикам усвідомити свої інтереси, індивідуальні схильності та здібності, сформулювати мету особистісного розвитку, обрати відповідні шляхи та способи її досягнення і скласти на цій основі програму свого особистісного зростання;
• збагачувати почуття молодих людей, рефлексію, здатність до адекватного самооцінювання й самокорекції, емпатії (співпереживання);
• допомогти січовикам співробітничати і взаємодіяти з іншими, спілкуватися, знаходити з ними спільну мову й полагоджувати конфлікти, сформувати готовність приймати відповідальність за групові рішення, служити ближнім;
• сприяти формуванню системи вартостей січовиків, їх самореалізації на основі духовних потреб;
• заохочувати січовиків розвивати характер, бути готовими долати труднощі, самозарадними;
• допомогти січовикам стати патріотами України, готовими працювати для блага ближніх, своєї громади і батьківщини.

Організація має емблему, гасло, гімн, присягу.

Асоціація гайдів України (Всеукраїнська дитяча скаутська організація)

Зареєстрована в 1996 р. Рух гайдів виник в Англії на початку XX ст. Назва обрана його засновниками лордом Робертом Баден-Пауеллом та його сестрою Агнес на честь відомих індійських племен, мешканці яких вирізнялися винахідливістю і вправністю.

Гайд - людина, яка йде попереду і знаходить дорогу. Мета асоціації -сприяти розвитку та формуванню дівчини як соціально зрілої особистості, її активній участі у всіх сферах життя суспільства, зміцнення фізичного, духовного, емоційного здоров'я, надання допомоги у саморозвитку і самореалізації, виховання впевненості у собі, реалізація шансів на життєвий успіх. Основними завданнями є залучення дівчат до гуманітарної системи цінностей, підвищення їх культурного рівня, знань з історії, світової та національної культури, краєзнавства, медицини, допомога у здійсненні природоохоронних проектів.

Унікальний метод Гайдингу (як і метод Скаутингу) поєднує в собі різні освітні інструменти для досягнення освітньої мети Гайдівського Руху: сприяти розвитку гармонійної особистості та реалізації всього потенціалу кожної дівчини та жінки. Саме в освітніх програмах ці інструменти застосовуються найширше:

1. Відданість Обіцянці та Законам.
2. Патрульна система (робота в малих групах).
3. Навчання через практику.
4. Прогресивний саморозвиток.
5. Використання символіки.
6. Активна співпраця між молоддю та дорослими.
7. Заняття на природі.
8. Служіння суспільству.

Члени асоціації беруть участь у програмах, семінарах, тренінгах, гайдівських таборах, заходах, пов'язаних з поліпшенням становища дітей та жінок в Україні. Гайди мають опанувати 8 програм: «Українознавство», «У світі гайдингу», «Школа медицини», «Вічні істини», «Світова культура», «Господарочка», «Життя на природі», «Планета - наш дім». Залежно від віку дівчат поділяють на категорії: ластівки - 7-10 років, гайди - 11-16, ренжери - 16-20 років. Організація має емблему, гасло, гімн, присягу.

Українське дитячо-юнацьке товариство «Сокіл»

Виникло у 1894 р. у Львові. Основна мета - виховання в походах по рідному краю та в табірних умовах духовно і фізично розвиненої особистості з високою національною свідомістю і гідністю. У даний час організація відроджується.

Але сучасний молодіжний рух в Україні представлений не лише організованим рухом, а й неформальною молодіжною ініціативою, інтегрованою в загальносвітовий неформальний молодіжний рух.

Неформальний молодіжний рух - система молодіжних субкультур і широкої неорганізованої молодіжної активності в їх взаємозв'язку між собою та суспільством. Це своєрідна «молодіжна субкультура», яка охоплює різноманітні напрями та вияви активності молоді.

Молодіжна субкультура - система цінностей, установок, моделей поведінки, життєвого стилю певної соціальної групи (молоді), яка є цілісним утворенням у межах домінуючої культури.

Субкультурні атрибути, ритуали як стійкі зразки поведінки, а також цінності відрізняються від цінностей панівної культури, хоча і пов'язані з ними. Молодіжні субкультури є наслідком свідомого пошуку нової ідентичності, вибудовування нового стилю. Джерелом їх є романтизовані та ідеалізовані образи іншої цивілізації, культури («культурні міфи», «культурні утопії»). «Культурні міфи» українських молодіжних субкультур в основному запозичені із Заходу, їх носії будували свій «Захід» відповідно до власних уявлень про західну культуру та систему цінностей, перебуваючи при цьому в середовищі національних культурних традицій. Завдяки цьому відбувалося поєднання західних впливів, інноваційних елементів, національних традицій, особливостей, ментальності та рудиментів постсоюзного культурного середовища.

Хіппі. Заявили вони про себе на зламі 60 - 70 рр. XX ст., в Україні — у 1972 р. Цю групу складають прихильники музичного стилю панк-рок.

Романтико-ескейпістські (англ. езсаре - втекти, уникнути, позбавитися) субкультури. Відрізняються орієнтацією на створення паралельного світу, витворення власного «міфу», вибудованого на основі певних творів (переважно «фен тезі») чи запозичених світоглядних концепцій інших культур.

Індіаністіи. Шанувальники традицій певної етнічної культури. Популярним для них є звернення до практики релігійних культів, описаних у творах авторів «фентезі» або притаманних індійцям США, чи до синтетичних, новітніх культів, розроблених на основі певних світоглядних концепцій.

Толкіеністи. Шанувальники конкретного автора Д. Толкієна (англійського автора «фентезі») і середньовічної холодної зброї. Живуть у вигаданому світі та наслідують своїх казкових героїв, тим самим «виходячи» за межі суспільства.

Уніформісти. Шанувальники певної історичної події.

Музичні молодіжні субкультури. Виникли навколо нових музичних стилів «реп», «рейв», «брейк». Переважно складаються з підлітків, яких об'єднують спільні музичні пристрасті, безтурботне ставлення до життя, намагання жити одним днем. їх світоглядні цінності вульгаризовані, пристосовані до розуміння пересічних міських підлітків. Зовнішні ознаки приналежності до угруповань різняться відповідно до місця проживання. Одягаються вони за останньою тусовочною модою. Серед провідних бажань -відчуття ейфорії ритму, танцю, клубної атмосфери. Уподобання нестійкі, залежать від популярності певних напрямів музики, спортивних команд. Так, відійшли в минуле перші брейкери, поступово відходять трешери (прихильники музичних стилів треш-хеві-метал та дзе-хеві-метал, з відвертою асоціальною поведінкою, тяжінням до сатанізму, вандалізму, навіть людських жертвоприношень), бітламани (прихильники музики бітлз), поділилися металісти (прихильники західних груп важкого металевого року (хеві метал), вітчизняних «Чорний кофе», «Арія», «Майстер» та ін.). На піднесенні перебувають репери, рейвери, нові брейкери.