ПРАВО ЯК СОЦІАЛЬНА ЦІННІСТЬ. Л.1.

 

Тема 1. Право – соціальна цінність, складова частина загальнолюдської культури. Поняття та ознаки правової держави

Все у світі, у природі, навіть в окремій державі підпорядковується певним законам та існує за своїми правилами. Важко жити в суспільстві й працювати на його благо в хаосі, безладі, керуючись лише правилом «що хочу, те й роблю». І тому люди з давніх-давен почали впорядковувати своє життя. 

Люди протягом свого існування завжди прагнули організувати, упорядкувати, врегулювати своє життя. Тому вони постійно вигадували якісь правила, бо без них порядку не має.

Правило— це загальноприйнятий спосіб та порядок дій, певне положення, у якому відображено взірець діяльності або поведінки людини. Правила — це певні положення, у яких відбито взірець діяльності або поведінки людини.

 

1.1. Які правила існують у суспільстві

1) Звичаї і традиції — це правила поведінки, що склалися історич­но й закріпилися у суспільстві внаслідок багаторазового вико­ристання (звичай - свято останнього дзвоника; традиція - зустрічати гостей хлібом-сіллю);

2) релігійні норми — це правила, що відображають ставлення до Бога, регулюють порядок відправлення релігійних обрядів;

3) корпоративні норми — це норми, що встановлюють і забез­печують об'єднання громадян (наприклад, норми Статуту гімназії);

4) норми моралі — це правила, що регулюють поведінку людей з точки зору поглядів суспільства про добро і зло, справедливість, совість, честь, гідність, дотримання яких забезпечуєть­ся силою громадської думки;

5) норми права — це загальнообов'язкові правила поведінки,
які встановлює та охороняє держава (наприклад,  закони, укази...);

6) соціальні норми — правила загального характеру, що регулю­ють їх забезпечують різноманітні засоби впливу (види соціальних
норм перераховані вище).

Правила,  які регулюють відносини між людьми у певній сфері життя (сім’ї, під час навчання, на роботі), називаються галузями права.

Конкретні загальнообов’язкові правила – це норми права.

Відносини між людьми, що регулюються цими нормами та законами, називаються правовідносинами. Учасники правових відносин в юридичній літературі  називають суб’єктами правовідносин.

Суб’єкти правовідносин – це окремі люди, підприємства, установи, організації і вся держава в цілому, які відповідно до норм права виступають носіями суб’єктивних юридичних прав та обов’язків. Об’єкти правових відносин – це конкретні речі та види власності, з приводу володіння якими суб’єкти вступають у правові відносини між особою.

 

1.2. Ознаки  і сутність права

Право —  це система загальнообов'язкових правил поведінки (норм права), які встановлює та охороняє держава для регулюван­ня відносин в суспільстві

Основні ознаки права

1. універсальність (право визначає межі свободи та рівність людей у реалізації та захисті їхніх інтересів);

2. нормативність (право складається з норм права (правил пове­дінки), які утворюють цілісну й організовану систему норм);

3. системність (право є системою, у якій усі складові елементи (галузі, інститути, норми) є взаємоузгоджені та взаємопов'язані);

4. загальнообов'язковість (право поширює свою дію на усіх учас­ників суспільних відносин);

5. формальна визначеність (право закріплює норми в юридичних документах: законах, кодексах, указах, постановах, наказах тощо);    

6. вольовий характер (право є продуктом свідомості та волі людей);

7. забезпеченість державою (право передбачає відповідальність пе­ред державою у разі порушення норм права).

Сутність права

1. Право - особливий вид соціальних норм, що регулює усі сфери суспільних відносин;                                              

2. право — основа для виникнення держави;

3. держава не може існувати без права;

4. зовнішнім виявом права є юридичні документи (наприклад, закон);

5. цінність права — це здатність права бути метою для задоволення потреб та інтересів людей.    

Право реалізується в житті людей через закони. Якщо право – це загальнообов’язкові правила поведінки, то закон – це форма, в якій врони існують у державі.

 

1.4. Основні ознаки закону

Закон — це нормативно-правовий акт, який приймає парламент чи населення (референдум), має вищу юридичну силу для
регулювання суспільних відносин.

Основні ознаки закону

Закон:

1.  є за змістом нормативно-правовим актом; 

2.  є особливим різновидом правового акта - законодавчим актом;

3.  має вищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів;

4.  приймає парламент держави або населення шляхом референдуму;       

5.  містить первинні чи вихідні норми права;

6. приймають з додержанням особливої законодавчої процедури;

7. може бути замінений лише законом і перевірений на відповідність конституції.

Якщо норми права не записані у відповідний закон, ніхто не знатиме про їх існування і це унеможливить їх застосування, виконання і дотримання.

Добре відомо, що свобода кожного закінчується там, де починається свобода іншого. Тому право є поєднанням дозволів та заборон; заохочень та покращань; свободи та відповідальності особи.

 

Контрольні запитання

1. Чому в суспільстві виникають правила? Навіщо вони потрібні?

2. Чому закони посідають важливе місце в нашому житті  та в житті суспільства та держави?

3. Що таке соціальна норма?

4. В яких сферах життя суспільства діють правила?

5. Які правила характерні для різних сфер життя? Наведіть приклади.

6. Поміркуйте і визначте, чи є правовідносинами:

oа) користування житлом;

oб) купівля речей;

oв) проїзд у транспорті;

oг) відвідування школи;

oд) трудова діяльність;

oе) заощадження в банку.

7. До яких норм належать такі ситуації;

oа) перехід вулиці у недозволеному місці;

oб) кожен громадянин повинен сплачувати податки;

oв) любити ближнього свого;

oг) поступатися дорослим місцем у автобусі;

oд) носити брудне взуття.

8. До яких галузей права належать такі правові норми:

oа) розірвання шлюбу;

oб) працевлаштування;

oв) порушення правил громадського порядку;

oг) вживання спиртних напоїв;

oд) невиконання батьками обов’язків щодо своїх дітей.

*******************

Питанням вивчення поняття «правової держави» займається окрема галузь науки – теорія держави і права. Вчені цієї галузі вивели своє розуміння цього терміна. Правова держава — це суверенна політична, територіальна організація влади, яка може існувати тільки в цивільному демократичному суспільстві, і базується на основі соціально-справедливого права.

Така форма організації державного управління має на увазі:

1.    Реалізацію прав, свобод. Законних інтересів людини.

2.    Реалізацію прав громадянського суспільства.

3.    Взаємна відповідальність держави та людини.

Україна, оголосивши себе правовою державою, автоматично взяла на себе зобов’язання відповідати всім висунутим до такої країни вимогам. У самій Конституції зазначено, що зараз Україна знаходиться на шляху становлення і тільки прагне до такого статусу.

Вчені вважають, що правова держава — це утопія, якої неможливо досягти. Суспільство, в якому нічиї права не порушуються, а все несуть один за одного взаємну відповідальність утопічно. Проте, не дивлячись на недосяжність мети, всі країни повинні прагнути стати ближче до істинного правової держави, щоб прогресувати та ставати краще.

Ознаки правової держави

Всі ознаки правової держави можна розділити на дві групи: соціальні і формальні (організаційні). Перша група лежить на поверхні та видно кожному громадянину, безпосередньо залежить від більшості живуть в країні людей. Формальні ознаки належать юрисдикції держави, і їх виконання безпосередньо залежить від органів влади.

До соціальних ознак відносять:

1.    У всіх громадян повинен бути високий рівень правової культури, правової освіти.

2.    Право і закон повинні займати в суспільстві чільне місце.

3.    Людина і держава повинні перебувати у відносинах взаємної поваги і взаємної відповідальності.

4.    Конституція закріплює і захищає основоположні права людини.

5.    Ніхто не обмежує демократію, право слова, право на політичну діяльність та інше.

6.    Право будується на постулаті «Людина може робити все, що не заборонено законом».

Формальних ознак правової держави менше, але вони не менш важливі для формування такої моделі суспільства:

1.    Всі громадяни юридично захищені. Право на захист виходить незалежно від віку, соціального статусу.

2.    Громадянське суспільство і парламент як його представник стоїть вище держави і його апарату.

3.    Судові органи мають високий рівень довіри і влади.

4.    Функціональні повноваження чітко розподіляються між органами влади, їх відгалуженнями.

Правова держава може з’явитися тільки там, де вже існує демократія, де права людини захищаються, ставляться на чолі кута. Якщо соціалістичне, тоталітарна, релігійна держава оголосила себе правовою, така заява не матиме юридичної сили, тому що воно буде суперечити існуючому політичному строю.

 Контрольні запитання

1. Чому в суспільстві виникають правила? Навіщо вони потрібні?
2. Чому закони посідають важливе місце в нашому житті  та в житті суспільства та держави?
3. Що таке соціальна норма?
4. В яких сферах життя суспільства діють правила?
5. Які правила характерні для різних сфер життя? Наведіть приклади.
6. Поміркуйте і визначте, чи є правовідносинами:
   • а) користування житлом;
   • б) купівля речей;
   • в) проїзд у транспорті;
   • г) відвідування школи;
   • д) трудова діяльність;
   • е) заощадження в банку.
7. До яких норм належать такі ситуації;
   • а) перехід вулиці у недозволеному місці;
   • б) кожен громадянин повинен сплачувати податки;
   • в) любити ближнього свого;
   • г) поступатися дорослим місцем у автобусі;
   • д) носити брудне взуття.
8. До яких галузей права належать такі правові норми:
   • а) розірвання шлюбу;
   • б) працевлаштування;
   • в) порушення правил громадського порядку;
   • г) вживання спиртних напоїв;
   • д) невиконання батьками обов’язків щодо своїх дітей.



Меню
уроку:

 

Copyright © 2014. Антонюк Н.П. All rights reserved.